Krym 2010 Part 2

Частина четверта "Ай-Петрі яйла" .
Піднявшись по дуже гарній дорозі, з Ялти на Бахчисарай через перевал, дорога дійсно гірська з серпантином та такими вузькими місцями, що вантажні автомобілі розминуться не всюди. Класично з одного боку скеля, з другого прірва. Дуже гарно!

Але справжня краса нас очікувала на горі, колись я був тут на перевалі, та тоді був такий жахливий туман, що цієї краси я і не бачив. Цього разу мені на справді пощастило, побачити це: з висоти не меньше 600 метрів.

Я був вражений, нічого подібного я не бачив раніше, такий краєвид на море просто насолода для ока, так би сидів та дивився та дивився. На перевалі розташовані, невеличкі ресторани, де можна посидіти, або полежати та з´їсти чогось смачненького. Правду кажучи я не був, і спробував страви, тому що за надто настирно запрошували туди їх господарі. Мені якось це не звично, коли просто затягують в кафе! Не за руки звичайно.

Можна проїхатися на конях, можна просто прогулятись, та насолодитись повітрям, відпочити від спеки! Внизу, біля моря температура повітря прогрівається до 30-35 градусів, а тут на перевалі було всього 20 градусів!

(Між іншим бачив грибників з грибами. Ще люди збирають рослини, з альпійських луків, напевне на трав´яні чаї.)

Прогулялись, подивились, але наша мета за перевалом! Нам ще належить спуститися на інший бік, на північну сторону Кримських гір. Нас чекає Водоспад "," та "Великий Кримський Каньйон"

Krym 2010

Цього року в нас вийшла більш вдала подорож!На багато цікавіша та змістовна. 

Частина перша Севастополь.
Ми не просто валялися на пляжі, як минулого літа, а побували в цікавих на мій погляд місцях.  На третій день відпочинку, коли ми всі трішечки підсмажилися і нам необхідна була перерва від засмаги, - о диво, захмарилося та пройшов дощик! З самого ранку після сніданку ми вирушили в Севастополь. Заїхали ми в місто (у город) зі північної сторони "Бухта Северная". Залишили там автомобіль, просто на пірсі де швартуються катери! 

Джерело: Gurzuf 2010

 За 2 гривні 50 копійок, стільки коштує білет на другій бік бухти, ми попливли на катері у саме місто, "Графська пристань" якщо я не помиляюсь. Ми опинились в самому центрі, на набережній. Туди де стоїть пам´ятник адміралу Нахімову. Місто досить велике і гарне, звичайно це тільки після поверхневого огляду. Якось вже не дивувала вулиця Леніна, та решта комуністичних прикрас та атрибутики. Всюди російські прапори. Якось трошки не звично. Прогулялися отримали масу задоволення від архітектури набережної, від кораблів, від дуже гарної бухти та міста. Єдине що жалкую що не вдалося хоч одним оком глянути на Херсонес. Але нічого можливо іншим разом.
 Дочку, на наш з жінкою подив, зацікавила корабельна зброя та різне корабельне устаткування. Ще вона сказала що дуже хотіла жити в місті в якому є порт. Тож, і я не проти. 

Джерело: Gurzuf 2010

Частина друга Ялта.
В якісь з днів вирішили ми прокататись на катері для цього була обрана Ялта, як щонайближче велике місто, з моря дійсно здається що місто таки велике, гарне. Море та гори, що ще потрібно! Людей правда ціла купа, на громадському пляжі кінець світу, але нічого, якось вони там купаються.

Джерело: Gurzuf 2010

Ялта дуже змінилася, чистенько, гарно. Багато іноземних туристів. Багато побудовано.
Частина третя, Нікіта.
Нікіта це маленьке таке собі селище, між Гурзуфом та Ялтою. А прославилося завдяки славнозвісному однойменному ботанічному саду. Коли я був маленький, років 35 тому, та вперше побував тут, я був дійсно вражений, до того я не бачив ні пальм, ні бамбуку, ні таких дерев велетнів. Мені тоді дуже сподобалося.

Джерело: Gurzuf 2010

 Зараз враження зовсім інакше. Я допускаю що пальми, та інші північні рослини, завдяки телебаченню перестали бути якоюсь дивиною, так і бачу я це вже не вперше. Але враження жахливе. Якщо раніше, було бідненько, але прибрано, то зараз, за паркування (автомобіля) заплати, за вхід заплати, напої в середині, приблизно як в пустелі коштують. А ботанічний сад потихеньку вмирає. І не вірю я що справа в грошах, і не може бути щоб такий сад себе не прогодував. Тут просто нема господаря.

Джерело: Gurzuf 2010

Далі буде...

Парадокси Держави, або як українці на дорогах порядок наводили.

Два тижні назад, їздив, в сонячне закарпаття! Подивитись на гори поїхав, та себе показати. По дорозі додому, я порушив правила дорожнього руху тут бузперечне порушення суцільна лінія, обгін. Я не став сперечатися, що машина рухалась зі швидкістю 35-40 км н а годину, кажу так винен, готовий підтримати матеріально нашу міліцію! Ні, ні в якому разі! Що Ви нас так перевіріяють! Добре складаєм протокол! Добре складаєм. Що роблять кляті олені! Складають протокол, я підписую, каже так, Ви маєте заїжати в міське ДАІ і там Вам все пояснять що і як робити, що де платити. Добре кажу заїду!

 На протязі двох тижнів: Забуду про штраф, настрій суппер, тільки згадаю настрій - гівно! Краще б на себе гроші потратив, щось собі купив, вічно економиш, а тут на державу, хрен знає скільки заплатити прийдеться. Прожив я в такому насторої два тижні! Скільки прийдеться заплатити! Думаю треба покласти край переживанням, поїхати заплатити, та забути! 

 Проїзжаю як положено через два тижні. Черга, чакаю, правда не довго! Людей не багато. Доходить моя захожу поясняю ситуацію. На що отримую відповідь, в нас немає часу шукати ваші документи. ( ? ) Треба було на місті правільно складати протокол! ( ! ) Це я мав правільно скласти протокол!!! Не можна сказати що я не зрадів! Добре кажу не буду платити!  Це кажуть ваші проблеми ( ! ) Ми шукати не будем! Вот така історія, Тепер буду ще довше переживати, знайдуть мої документи чи ні. Пізніше прийде скажем не на 300-400 грн а на 600-800 і як мені бути!??? Порядок на дорогах це звичайно дуже важливо, і я дуже радий тому що на дорогах стало трішечки спокійніше, хоча ідіотів не поменьшало просто нормальні люди стали їздити акуратніше. А мусора покі не наведуть лад у себе в канторі, про який порядок розмова? Седить крєндель в офіцерских погонах, два слова зв'язати на рідній мові не може, одним пальцем тикає по клавіатурі, і уважно дивиться на монітор, во блін шо зара буде, якщо я сюди натисну?! Короче взяли дебіла на роботу - державну, бо татусь в нього теж дебіл був! Справно приносив дівіденти, за свою поганющу роботу, - начальству. Знав татусь табличку ділення, і сина навчив, без ділення на роботу ніяк, ніхто не візьме, а комп'ютер, та нащо  він. Він не потрібен. Від нього одне зло! З ним, з компом, можна ж навести порядок, зразу вилізе угнана машина, на якій шефуню їздять. А допустить цього не можна. Я тоже можу стати шефуньом, і що, підлеглі так само, будуть під шмене рити?! Неподобство!
 Короче кажучі, злий я! На державу, на себе, на мусорів клятих. Злий, та розстроїний! Вони ж сволочі знайдуть мій штраф, обов'язково знайдуть, тільки тоді коли мені це буде зовсів не потрібно. Витягнуть в той момент, коли я буду це меньше всього очікувать!
 Слава Україні!

Тільки що редагував свій профіль!

Щойно передивлявся, редагував свій профіль, і був здивований тим що зареєструвався в Blogger я виявляється о 2007 році! За майже 3 роки декілька постів - ганьба! Треба працювати! Багато працювати. Можливо через ще декілька років буде результат! Сподіваюсь на це, дуже сподіваюсь. Через декілька років можливо я вже не зможу, працювати на своїй "улюбленій" роботі. Молодь мене виживе! Хотілося б жити з Блоґів! Дуже хотілося би. Сидиш собі вдома, міркуєш, пишеш. Я вже не хлопчик, можливо комусь будуть цікаві мої думки...

Сьогодні зареєструвався в Блогун.

 С нулевой посещаемостью блога это конечно очень прикольно! Главное очень нужное и своевременное решение, что б не один читалель не прошол! :-)