Над Ялтою!

На мій погляд, ця фотка заслуговує окремого опису. Щось подібне я бачив у когось на фото, але це моя фотка, -- моя!

Krym 2010 Part 2

Частина четверта "Ай-Петрі яйла" .
Піднявшись по дуже гарній дорозі, з Ялти на Бахчисарай через перевал, дорога дійсно гірська з серпантином та такими вузькими місцями, що вантажні автомобілі розминуться не всюди. Класично з одного боку скеля, з другого прірва. Дуже гарно!

Але справжня краса нас очікувала на горі, колись я був тут на перевалі, та тоді був такий жахливий туман, що цієї краси я і не бачив. Цього разу мені на справді пощастило, побачити це: з висоти не меньше 600 метрів.

Я був вражений, нічого подібного я не бачив раніше, такий краєвид на море просто насолода для ока, так би сидів та дивився та дивився. На перевалі розташовані, невеличкі ресторани, де можна посидіти, або полежати та з´їсти чогось смачненького. Правду кажучи я не був, і спробував страви, тому що за надто настирно запрошували туди їх господарі. Мені якось це не звично, коли просто затягують в кафе! Не за руки звичайно.

Можна проїхатися на конях, можна просто прогулятись, та насолодитись повітрям, відпочити від спеки! Внизу, біля моря температура повітря прогрівається до 30-35 градусів, а тут на перевалі було всього 20 градусів!

(Між іншим бачив грибників з грибами. Ще люди збирають рослини, з альпійських луків, напевне на трав´яні чаї.)

Прогулялись, подивились, але наша мета за перевалом! Нам ще належить спуститися на інший бік, на північну сторону Кримських гір. Нас чекає Водоспад "," та "Великий Кримський Каньйон"

Krym 2010

Цього року в нас вийшла більш вдала подорож!На багато цікавіша та змістовна. 

Частина перша Севастополь.
Ми не просто валялися на пляжі, як минулого літа, а побували в цікавих на мій погляд місцях.  На третій день відпочинку, коли ми всі трішечки підсмажилися і нам необхідна була перерва від засмаги, - о диво, захмарилося та пройшов дощик! З самого ранку після сніданку ми вирушили в Севастополь. Заїхали ми в місто (у город) зі північної сторони "Бухта Северная". Залишили там автомобіль, просто на пірсі де швартуються катери! 

Джерело: Gurzuf 2010

 За 2 гривні 50 копійок, стільки коштує білет на другій бік бухти, ми попливли на катері у саме місто, "Графська пристань" якщо я не помиляюсь. Ми опинились в самому центрі, на набережній. Туди де стоїть пам´ятник адміралу Нахімову. Місто досить велике і гарне, звичайно це тільки після поверхневого огляду. Якось вже не дивувала вулиця Леніна, та решта комуністичних прикрас та атрибутики. Всюди російські прапори. Якось трошки не звично. Прогулялися отримали масу задоволення від архітектури набережної, від кораблів, від дуже гарної бухти та міста. Єдине що жалкую що не вдалося хоч одним оком глянути на Херсонес. Але нічого можливо іншим разом.
 Дочку, на наш з жінкою подив, зацікавила корабельна зброя та різне корабельне устаткування. Ще вона сказала що дуже хотіла жити в місті в якому є порт. Тож, і я не проти. 

Джерело: Gurzuf 2010

Частина друга Ялта.
В якісь з днів вирішили ми прокататись на катері для цього була обрана Ялта, як щонайближче велике місто, з моря дійсно здається що місто таки велике, гарне. Море та гори, що ще потрібно! Людей правда ціла купа, на громадському пляжі кінець світу, але нічого, якось вони там купаються.

Джерело: Gurzuf 2010

Ялта дуже змінилася, чистенько, гарно. Багато іноземних туристів. Багато побудовано.
Частина третя, Нікіта.
Нікіта це маленьке таке собі селище, між Гурзуфом та Ялтою. А прославилося завдяки славнозвісному однойменному ботанічному саду. Коли я був маленький, років 35 тому, та вперше побував тут, я був дійсно вражений, до того я не бачив ні пальм, ні бамбуку, ні таких дерев велетнів. Мені тоді дуже сподобалося.

Джерело: Gurzuf 2010

 Зараз враження зовсім інакше. Я допускаю що пальми, та інші північні рослини, завдяки телебаченню перестали бути якоюсь дивиною, так і бачу я це вже не вперше. Але враження жахливе. Якщо раніше, було бідненько, але прибрано, то зараз, за паркування (автомобіля) заплати, за вхід заплати, напої в середині, приблизно як в пустелі коштують. А ботанічний сад потихеньку вмирає. І не вірю я що справа в грошах, і не може бути щоб такий сад себе не прогодував. Тут просто нема господаря.

Джерело: Gurzuf 2010

Далі буде...